У Гаазі 24–25 червня 2025 року відбувся саміт НАТО за участю лідерів 32 країн-членів, партнерів та Європейського Союзу. Цей захід мав стати “трансформаційним”, адже на ньому було визначено новий курс на пришвидшене військове зміцнення Альянсу. Саміт проходив у період геополітичної напруги, зростаючої агресивності Росії, посилення Китаю та загроз з боку Ірану.
Уперше подібний захід відбувся під керівництвом нового Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який щойно змінив Єнса Столтенберга. Саміт навмисно був коротким — близько двох з половиною годин — у спробі догодити президенту США Дональду Трампу, який раніше критикував тривалі засідання НАТО і ставив під сумнів прихильність Америки до статті 5 альянсу.
Підвищення оборонних витрат: нова мета — 5 % ВВП
Під час саміту офіційно затверджено нову мету — збільшити оборонні витрати до 5 % від ВВП до 2035 року. Згідно з ухваленим документом, із цієї суми 3,5 % мають спрямовуватися на класичну військову оборону, а 1,5 % — на кібербезпеку, логістику та підтримку інфраструктури. Ця ініціатива стала відповіддю на зміни у світовій безпековій ситуації та зростаючі ризики з боку держав-суперників.
Переважна більшість країн-членів НАТО підтримали цю мету. Проти виступили лише Іспанія, Бельгія та Словаччина, вважаючи її надто обтяжливою для власних бюджетів. Новообраний Генеральний секретар Марк Рютте прокоментував:
«З огляду на загрозу з боку Росії… іншого вибору у нас немає».
Він також додав, що НАТО мусить адаптуватися до нового часу й бути готовим до конфліктів нового покоління, включно з гібридними війнами та кібератаками.
Європейські країни погодилися, що недофінансування оборони більше не є прийнятним варіантом. Серед східноєвропейських членів, зокрема Польщі, Литви та Чехії, звучали заяви про те, що Альянс повинен мати змогу не лише стримувати ворога, а й реально протистояти йому, якщо це знадобиться.
Дональд Трамп: виключення України чи зміцнення трансатлантичної єдності?
Особливу увагу учасників привернула позиція президента США Дональда Трампа. Під час своєї промови він повторив сумнів у безумовному дотриманні зобов’язань за статтею 5 Північноатлантичного договору.
«Відданість Сполучених Штатів колективній обороні залежить від того, як це трактувати», — заявив Трамп.
Ці слова спричинили занепокоєння серед європейських лідерів, які традиційно покладалися на підтримку США як гаранта безпеки.
Водночас саміт приніс Трампу низку дипломатичних перемог: союзники погодилися на нову ціль оборонних витрат, а також підтримали низку ініціатив щодо зміцнення західного флангу НАТО. Однак питання України залишилося невизначеним.
Попри те, що підтримка Києва офіційно залишається серед пріоритетів, деякі учасники, зокрема міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, звернули увагу на зміщення акценту з українського фронту на безпеку самих союзників.
«Фокус уже не на Україні, а на наших внутрішніх страхах і амбіціях», — сказав він під час закритого брифінгу.
25 червня має відбутися окрема зустріч Трампа та Зеленського. Очікується обговорення подальшої оборонної допомоги Україні, включаючи постачання систем ППО, зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель та нові санкційні механізми.
Попередні контакти між Трампом та українськими лідерами завжди були суперечливими — з одного боку, звучали заяви про підтримку, з іншого — превалював прагматизм. Саме тому нинішня зустріч у Гаазі має особливе значення для Києва.
Саміт НАТО 2025 року в Гаазі позначився як поворотний момент у розвитку Альянсу. Він продемонстрував готовність країн-членів перейти від декларацій до конкретних дій у сфері оборонної політики. При цьому питання гарантій безпеки залишаються відкритими — як для самої Європи, так і для України. Після особистої зустрічі Трампа із Зеленським стане зрозуміліше, чи готові західні союзники не лише говорити про підтримку, а й діяти рішуче в умовах затяжного конфлікту на сході Європи.
