25 червня 2025 року у Страсбурзі відбулася знакова подія — Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Церемонія підписання відбулася у будівлі Ради Європи під час першого візиту Зеленського до цієї організації.
За словами Президента України, це «дійсно важливий крок» у юридичній боротьбі за справедливість, що триває понад три роки. Трибунал покликаний притягнути до відповідальності найвище військово-політичне керівництво держав, причетних до агресії проти України.
1. Міжнародний статус та юрисдикція
Новий трибунал буде створено як спеціальний міжнародний орган — не як гібридну або національну структуру. Його правовою основою стане стаття 8 bis Римського статуту Міжнародного кримінального суду та визначення злочину агресії згідно з Резолюцією 3314 Генеральної Асамблеї ООН.
Угода надає Трибуналу повноваження розслідувати дії найвищого політичного керівництва — включно з президентами, прем’єр-міністрами та міністрами оборони. Це важливий крок, оскільки чинна юрисдикція МКС наразі не дозволяє переслідувати за злочин агресії у випадку України.
На відміну від багатьох міжнародних механізмів, Спецтрибунал матиме чіткий мандат і не вимагатиме згоди держави-агресора. Таким чином, він заповнює правову прогалину, яка існувала з початку повномасштабного вторгнення.
2. Імунітет, заочне провадження та коло підсудних
Один із ключових аспектів — обмеження персонального імунітету. Це означає, що найвище керівництво держав зможе бути притягнуте до відповідальності після втрати посад. Тобто, навіть якщо особа має статус глави держави, після завершення каденції її може бути офіційно обвинувачено.
Крім того, документ передбачає можливість заочного розгляду справ — навіть у разі відсутності обвинуваченого в суді. Це положення дозволяє не зволікати із судовими процесами, якщо особи переховуються або перебувають у країнах, які не визнають юрисдикцію трибуналу.
Ще один важливий момент — розширення юрисдикції. Під дію Трибуналу можуть підпадати не лише представники РФ, а й керівництво інших держав, які підтримали агресію або сприяли воєнним злочинам. Йдеться, зокрема, про Білорусь і Північну Корею. Це значно розширює потенціал притягнення до відповідальності міжнародних злочинців.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе зазначив:
«Ми створюємо інструмент міжнародного правосуддя, який не залишає місця подвійним стандартам. Закон має бути однаковим для всіх — незалежно від посади чи громадянства».
Підписання угоди про створення Спеціального трибуналу у Страсбурзі стало потужним юридичним і символічним кроком у боротьбі за справедливість. Це підтвердження того, що злочин агресії не залишиться безкарним, а його ініціатори — незалежно від посад і титулів — рано чи пізно відповідатимуть за скоєне. Україна демонструє, що її правова боротьба йде поруч з воєнною — і має підтримку провідних європейських інституцій.
