Президент України Володимир Зеленський заявив про напрацювання базового мирного плану, який складається з 20 пунктів і має стати основою для завершення російсько-української війни. Про це повідомляють українські та міжнародні медіа з посиланням на інтерв’ю глави держави та коментарі представників Офісу президента.
За даними відкритих джерел, ідеться не про підписану угоду, а про проєкт рамкового документа, який Україна пропонує партнерам для узгодження спільної позиції щодо умов справедливого миру. Окремі елементи цього плану стосуються гарантій безпеки, майбутнього членства в ЄС, обмеження військових загроз з боку Росії та відновлення української економіки.
Що відомо на цей момент
Станом на зараз повний текст 20-пунктного плану публічно не оприлюднений: офіційні особи говорять про його «каркас» і ключові принципи, не розкриваючи всіх деталей. Про існування такого документа та його загальну структуру писали, зокрема, українські ЗМІ, посилаючись на джерела в дипломатичних колах та інтерв’ю президента (матеріал Censor.net, а також публікації інших видань).
За повідомленнями медіа, йдеться про базовий варіант мирної угоди, який Україна обговорює з партнерами по ЄС, НАТО та США як можливу основу для майбутніх переговорів у разі, якщо Росія погодиться на умови, що передбачають повагу до суверенітету та міжнародного права. Офіційний Київ публічно наголошує, що будь-який мир має бути справедливим та не закріплювати захоплення українських територій.
Ключові безпекові та політичні умови можливого плану
За даними відкритих джерел, один із центральних елементів проєкту базової угоди – підтвердження суверенітету та міжнародно визнаної цілісності України. Йдеться про закріплення на рівні документа поваги до кордонів України та відмови від будь-яких спроб змінити їх силою. Саме це розглядається як фундамент будь-яких подальших домовленостей.
Велику увагу приділяють і питанням безпеки. За повідомленнями низки медіа, план передбачає створення міцних гарантій безпеки для України з боку США, провідних європейських країн та членів НАТО. Такі гарантії, за публічними описами, мають «віддзеркалювати» дію статті 5 Північноатлантичного договору, тобто фактично означати колективну відповідь у разі нової агресії проти України.
Окремо згадується збереження значної чисельності Збройних сил України в мирний період. За інформацією, що циркулює в медіапросторі, орієнтовно йдеться про близько 800 тисяч військовослужбовців у мирний час. Такий підхід розглядається як елемент стримування майбутньої агресії та формування стабільної системи оборони навіть після завершення активної фази війни.
Ще один важливий блок – політика Російської Федерації щодо України та Європи. За повідомленнями ЗМІ, у проєкті угоди передбачається закріплення з боку РФ курсу на ненапад на Україну та європейські держави у відповідних законах і ратифікаційних документах. Це мало б означати формальну відмову Росії від агресивної політики та спроб тиску військовою силою.
Питання європейської інтеграції України також фігурує серед можливих пунктів. За даними відкритих джерел, план включає положення про те, що Україна стане членом Європейського Союзу в чітко визначені строки, а до моменту повноправного вступу отримає короткостроковий привілейований доступ до ринку ЄС. Це розглядають як спосіб прискорити економічну інтеграцію та створити додаткові можливості для українського бізнесу.
В економічному блоці йдеться про формування потужного пакета глобального розвитку для України. За повідомленнями медіа, може йтися про створення міжнародних фондів відновлення, довгострокових програм інвестицій у критичну інфраструктуру, енергетику, промисловість та відбудову зруйнованих регіонів. Окремо згадується намір після укладення угоди пришвидшити переговори про нову або розширену угоду про вільну торгівлю зі США.
Ядерна безпека та статус України як безʼядерної держави також відображені в обговорюваному документі. За даними відкритих джерел, Україна підтверджує відданість режиму нерозповсюдження та готовність надалі залишатися безʼядерною державою. Водночас у розмовах про гарантії безпеки Київ очікує на чіткі механізми компенсації ризиків, які виникли після порушення Будапештського меморандуму.
Серед політичних пунктів, за повідомленнями медіа, є проведення виборів в Україні якомога швидше після підписання можливого мирного документа – за умови, що дозволить безпекова ситуація. Ідеться про відновлення повноцінного демократичного процесу, участь громадян у формуванні влади та легітимізацію довгострокового курсу держави в умовах повоєнного періоду.
Окрему увагу в публікаціях приділяють темі Запорізької атомної електростанції. За одними повідомленнями, обговорюється варіант спільної експлуатації ЗАЕС трьома країнами – Україною, США та Росією під суворим міжнародним контролем і в рамках гарантій ядерної безпеки. За іншими даними, остаточний формат майбутнього статусу станції ще не визначений і залежатиме від переговорів та позиції МАГАТЕ.
Безпековий компонент включає також питання виведення російських військ з частини українських територій. За наявною у відкритих джерелах інформацією, серед умов набрання чинності базової угоди згадується вихід російських підрозділів з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. При цьому щодо інших окупованих територій продовжуються дискусії, а Київ публічно наполягає на повній деокупації в межах міжнародно визнаних кордонів.
Також у можливому плані, за повідомленнями медіа, передбачене безперешкодне використання Україною Чорного моря та Дніпра для комерційної діяльності. Це стосується як відновлення стабільного експорту агропродукції та металургії морськими шляхами, так і свободи судноплавства річкою, що має значення для внутрішньої логістики та торгівлі.
Гуманітарний блок містить положення про обмін військовополонених та повернення цивільних заручників. За інформацією з відкритих публікацій, йдеться про масштабний обмін «всіх на всіх» або близький до цього формат, а також про механізми розшуку зниклих безвісти. Крім того, обговорюються механізми створення спеціальних фондів для відновлення української економіки, зокрема за рахунок міжнародної допомоги та, потенційно, конфіскованих російських активів – хоча це питання юридично залишається складним.
Частина описаних умов перетинається з раніше представленою українською «формулою миру» з 10 пунктів, яку Київ просуває на міжнародних самітах. Втім, за повідомленнями джерел, новий 20-пунктний план має більш технічний і договірний характер, містить конкретніші параметри безпекових гарантій, економічної підтримки та політичних кроків після потенційного завершення бойових дій.
Остаточний вигляд будь-якої мирної угоди наразі залишається предметом дискусій. Українська влада наголошує, що жодні рішення про майбутнє країни не ухвалюватимуться без участі українського суспільства, а головним орієнтиром залишаються суверенітет, безпека громадян і відновлення територіальної цілісності. Поки ж 20-пунктний базовий план слугує для Києва інструментом консолідації міжнародної підтримки та формування спільної позиції партнерів щодо параметрів справедливого миру.
